Близько півсотні людей зібралися 7 березня у дворі будинку по вулиці Тищика у Баранівці, щоб провести в останню путь полковника медичної служби у відставці, почесну жительку міста Ніну Федорівну Мігову.
Ніна Мігова була на фронті з першого по останній день, командувала санітарним взводом стрілкового батальйону та разом із усіма виборювала перемогу, була учасницею у бойових діях на трьох фронтах. На своїх тендітних жіночих плечах пані Ніна самотужки виносила з поля бою та рятувала поранених бійців. Сама була тричі тяжко поранена, але кожного разу поверталася на передову.
Встигла побувати в багатьох країнах, у Польщі їй пропонували залишитися назавжди, але жінка відмовилася: мовляв, ніколи не бачила країни красивішої за Україну.
Не зважаючи на поважний вік, жінка мала гарну пам’ять та почуття гумору, а її відважності могли позаздрити і деякі чоловіки. Сама себе вона, перебуваючи на війні, називала не жінкою, а солдатом. Після демобілізації Ніна Федорівна служила в органах внутрішніх справ, там опікувалась здоров’ям правоохоронців, отримала звання полковника. Вже на пенсії присвячувала життя патріотичному вихованню підростаючого покоління.
Сталося так, що її єдиний син помер через тяжку хворобу. Слідом за ним смерть забрала і невістку. Онука ж, розповідала Ніна Федорівна, мешкає далеко за кордоном. Щодня самотню бабусю доглядали небайдужі доглядальниці і незмінна подруга юності.
Не зважаючи на те, що життя Ніни Федорівни видалось непростим, вона казала, що усі її помисли і дії були спрямовані на благо країни і заради блага українців.
Похоронили почесну жительку міста Баранівка на цвинтарі у мікрорайоні Заріччя.
Немає коментарів:
Дописати коментар