Рухомий рядок вільний для замовлення. Телефонуй (067) 597 3 587

22 вересня 2016

Баранівському лісомисливському господарству — 80 років


Біля витоків. Своїм корінням підприємство сягає далекого 1936 року, коли постановою Ради Народних комісарів СРСР на базі п’яти лісництв було створено Баранівське лісове господарство.

Першим директором його був І.Шуть, із 1944 року очолював Мартин Пилипенко, а вже наступного року змінилося аж три керівники. Після війни разом з відбудовою належало відроджувати й ліси. У лісництвах працювало по 6-8 лісокультурних ланок, у кожну входило по 8-10 жінок-лісокультурниць. І щороку з’являлися на площі від 600 до 800 га молоденькі культури сосни, дуба, ясена.

До 60-их років на всіх посадах працювали переважно практики, але за покликом душі, з величезним бажанням одягнути зранену землю в зелену одежину. У 1957 році біля керма став Василь Трубніков — він був першим директором з фаховою освітою. Колектив поповнювався дипломованими спеціалістами, підприємство поступово переростало в багатогалузеве, налагоджуючи переробку деревини. За виробничі успіхи Василь Кононович удостоївся високого звання заслуженого лісівника країни.

Справу його у 1982-85 рр. продовжив молодий директор Валерій Самоплавський, котрий до того обіймав посаду головного лісничого. Керував порівняно недовго, однак зробити встиг багато. Окрім виконання основних завдань узялися за розвиток інфраструктури: будівництво нової контори, гаражів, майстерень, прокладання доріг, благоустрій садиб і територій деревообробних цехів, спорудження житла для працівників. За ініціативою Валерія Івановича було створено вольєрне господарство з розведення оленя плямистого, до керівництва якого залучив енергійного мисливствознавця, фаната світу диких тварин Бориса Яременка. Згодом той організував і очолив державне мисливське господарство «Зарічанське». Мав багато планів, але їх перекреслила браконьєрська куля — у 1993 році загинув. На честь відважного директора підприємство перейменували на «Яременківське». Справу ж його продовжують донині — «Плямиста легенда Полісся» є візитівкою лісгоспу.

Валерій Самоплавський після Баранівки працював начальником управління лісового господарства Житомирської області, а потім тривалий час міністром лісового господарства України. Лісівникам не треба розповідати про його заслуги перед галуззю. Скажу головне: лісовій галузі усміхнулося щастя, що керував нею високоосвічений, принциповий, відданий лісу фахівець, котрий не допустив розбазарювання, прихватизації, занепаду створеного лісівниками. А могли б піти шляхом, на який звернули промисловість, аграрний сектор — і завершилося б усе тим, що бачимо сьогодні на прикладах фарфорових, цукрових, льоно— та хмелезаводів, на прикладах вимираючих сіл.

У Баранівці з неабияким задоволенням підкреслюють, що саме в їхньому колективі відбувалося становлення майбутнього очільника галузі, що підприємство було і залишається кузнею кадрів. Свого часу тут проходив трудовий гарт Валерій Брежнєв — з посади головного лісничого його перевели до Мінлісгоспу, де виріс до першого заступника міністра; лісничим Баранівського лісництва в молоді руки трудився Володимир Ткачук, котрий потім упродовж чверті століття очолював лісове господарство Житомирщини.

Та повернемося до самого лісгоспу, аби перегорнути ще кілька сторінок його історії. Нелегкі випробування з 1995 року випали наступнику Валерія Самоплавського на посаді директора — Олександрові Лободзінському: трагедія на Чорнобильській атомній, період перебудови, розпад Союзу, важкі кризові явища вже в економіці незалежної України. Незважаючи на труднощі, вистояли, на всіх ділянках досягали непоганих результатів. Але коли вкрай загострилася проблема коштів, майже припинилося бюджетне фінансування, рішенням Держкомлісгоспу в 1999 році Баранівський лісгосп і ДМГ «Яременківське» об’єднали, утворивши нову структуру — Баранівське лісомисливське господарство. Очолив його Анатолій Остудімов, а Олександр Лободзінський обійняв посаду заступника директора — головного мисливствознавця.

Анатолій Остудімов прийшов у лісове господарство у 1983 році після служби в армії - працював на різних посадах у Радомишльському лісгоспі. Коли довірили кермо новоутвореного лісмисгоспу, продовжив справу попередників, які заклали міцну основу підприємства. Рік у рік Баранівський лісгосп примножував успіхи і нині є одним із кращих не лише на Житомирщині, а й у галузі загалом. У цьому заслуга всього колективу і зокрема директора Анатолія Остудімова, котрого з нагоди 25-річчя незалежності України Президент Петро Порошенко нагородив орденом «За заслуги» III ступеня - «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм».

Анатолій Остудімов має дві вищі освіти, які здобував в Українському лісотехнічному університеті — інженера-механіка та інженера лісового господарства. Якось на Поліссі побував професор вишу Микола Гузь. Не обминув і господарства свого колишнього студента, де особливо вразила увага, яку лісівники приділяють не лише основним лісотвірним культурам, а й інтродуцентам. Декоративний розсадник Баранівського лісництва — мов казка. Гість поцікавився, чи не змогли б поекспериментувати з цікавою, але маловідомою в Україні рослиною гінго-білоба дволопатеве. Забезпечив насінням, надав консультації. Коли побачив перші результати та неабияке захоплення новинкою директора, запропонував йому зайнятися науковою роботою. Забігаючи наперед, скажу, що Анатолій Олександрович низку років досліджував екзота, вивчав питання вирощування в умовах Полісся й успішно захистив дисертацію, здобувши звання кандидата сільськогосподарських наук. Тепер у лісництві мають солідну плантацію інтродуцента, вирощують саджанці, налагоджують співпрацю з фабрикою лікарських рослин.

Про що говорить цей приклад? Про дух творчості, пошуку, новаторства, який утвердився в колективі. Іде все те від директора — людини, яка не задовольняється досягнутим, яка постійно тримає руку на пульсі життя, вловлює все краще в галузі, в науці та впроваджує в себе. Лісгосп нині — це не команда механічних виконавців інструкцій та настанов, а команда-творець. У цьому я раз у раз переконувався, знайомлячись з різними підрозділами.

Проблема, яка чи не найбільше турбує лісівників, - масове всихання сосни. Не виняток тут і Баранівка: якщо 5 років тому площа суцільних санітарних рубок становила 40 га, то за I півріччя 2016 року їх провели на 128 га. Спеціалісти заздалегідь ознайомлюють громади з планом ліквідації «біологічної пожежі», доводять доцільність проведення.

Під час недавньої зустрічі з керівниками району та головами сільських рад ми обговорювали питання ведення лісового господарства, — розповіли лісничий Кам’янобрідського лісництва Володимир Мірошниченко і помічник лісничого Наталя Василевич. — На питання, чи шумітимуть і завтра сосни, коли так швидко поширюються хвороби, лісівники твердо відповіли: шумітимуть! Бо жодну ділянку не залишаємо незалісеною, створюємо різновікові, різнопорідні насадження, стійкіші до хвороб.

Прекрасні молоді соснові бори, мішані хвойно-листяні є у цьому та інших лісництвах. У Червоноармійському за ініціативи лісничого вже мають 30 га культур за участю модрини європейської, випробовують горіха чорного, дугласію. Із семи лісництв два — Биківське (лісничий Віктор Лисюк) і Зеремлянське (очолює Руслан Муравський) знаходяться в зоні широколистяних дібров. Перше славиться насіннєвою плантацією дуба звичайного, друге — дубовими культурами з домішками липа, клена, ясена, закладеними в місцях вирубок пошкоджених хворобами ялинників. Оригінальну колекцію дубів з 12-ти різновидів створили і доглядають у Довбиському лісництві, яким керує Олександр Кисель. А от гордістю Баранівського є зразковий лісорозсадник, де плекають сіянці основних лісотвірних і саджанці декоративних порід. Із задоволенням знайомили з лісовим «дитячим садочком» лісничий Василь Присяжнюк і майстер лісових культур Галина Цимбалюк. Шість теплиць спорудили для посіву сосни звичайної, одну - для зеленого живцювання екзотів. У шкілці висаджені блакитні ялинки, туї, ялівці, самшити, спіреї, гінго-білоба тощо.

Лісовідновлення, охорона та збереження лісів — головне наше завдання, — пояснив головний лісничий Віктор Мірошниченко. — Щороку в розсадниках вирощуємо до 3 млн стандартних сіянців, створюємо 250-300 га лісових культур. Понад 10 кг поліпшеного насіння дає за сезон клонова плантація сосни звичайної, що в Баранівському лісництві. Переробляємо шишки в стаціонарній барабанній шишкосушарці. Найефективнішим видом догляду за культурами вважаємо механізований кущорізами, а також культиваторами КЛБ-1,7. Одним словом, створюємо всі умови для максимальної приживлюваності їх, для подальшого формування стійких, високопродуктивних деревостанів. Чітко налагоджена робота з охорони та захисту лісів у трьох лісництвах, де переважають хвойні. Там установили системи відеоспостереження.

До сказаного Віктором Мірошніченко варто додати кілька слів про об’єкти ПЗФ. Серед найбільших — заказник загальнозоологічного значення «Сестробиль» у Явненському лісництві (лісничий Борис Остапчук), метою якого є охорона та збереження оленів благородних і плямистих, та «Підсніжних» площею 287 га.

«Коли навесні всю землю вкриває білим килимом, то боїшся йти і навіть поворухнутися, боїшся наступити на квітку, знищити її, бо то просто наша краса», — ділився враженнями лісничий Руслан Муравський.

За ідеєю лісничого, на території садиби Зеремлянського лісництва облаштували чудову екологічну стежку «Пролісок». Це не просто екостежка, це екомістечко, яке є об’єктом паломництва не лише дітвори, а й дорослих.

Кілька років тому Руслан Муравський став переможцем Усеукраїнського галузевого конкурсу лісничих, трохи раніше такої честі удостоївся Василь Присяжнюк. При визначенні кращих бралося до уваги все: і лісорозведення, й естетика виробництва. Між іншим, територія підрозділів лісгоспу — суцільний зелений рай, своєрідні міні-дендропарки, створені руками працівників. Із залученням, що важливо, дітей. Дуже промовистий такий факт: команда «Паросток» Баранівської гімназії цього року виборола Гран-прі на зльоті учнівських лісництв країни. У минулому номері журналу ми представляли переможців — Мирославу Федорів, Вікторію Парфенюк, Костянтина Дмитрука, згодом про досвід виховання юної зміни в лісгоспі розповість газета «Природа і суспільство».




Що чекає на галузь у майбутньому?

На ведення лісового і мисливського господарства ДП витратило торік майже 20 млн грн, за 6 місяців цього року — 12,7 млн. Зрозуміло, що це власні кошти — держава самоусунулася від бюджетної підтримки навіть степовиків. Виручає лісопереробний комплекс, де трудяться у дві зміни 120 чоловік. Створювали його, наповнювали верстатами, сушильними камерами впродовж майже двох десятиліть. Начальник комплексу Ігор Корольов ознайомив із новинкою — польською лінією розпилювання круглого лісу на пиломатеріали «Бродполь». Заплатили близько 5 млн грн, зате тепер із максимальною користю переробляється і вся пошкоджена деревина, весь сухостій. Виготовляють різного роду заготовки, зокрема піддони, і хоч вони з елементами синього, бо з низькосортної сировини, та успішно продаються як внутрішньому, так і зовнішньому споживачеві.

Загалом за півроку реалізували лісопродукції на 53,5 млн грн (за весь минулий рік на 93 млн грн), у тому числі продукції переробки на 16 млн грн (торік на 25 млн грн) Отож мають можливість платити податки (у 2015 - 20 млн грн, за 6 міс. поточного року 14 млн грн), підвищувати зарплату (середня сягнула 7 тис. грн), надавати допомогу воїнам АТО і членам свого колективу, котрі відслужили чи зараз служать на сході країни, на соціальний розвиток. Значну увагу профком на чолі з багаторічним керівником Миколою Юрчуком приділяє оздоровленню працівників та їхніх дітей.

Якщо зробити короткий підсумок, то за 80 років від часу створення лісгоспу бачимо динаміку росту, розвитку, розбудови, — наголосив директор Анатолій Остудімов. — Підприємство сертифіковане відповідно до вимог FSC, працює ритмічно, забезпечує людей роботою, підприємців сировиною. А от що можна сказати про завтрашній день, коли плата збільшилася в 1,4 раза, з 15% до 75% зріс податок на дивіденди? Наш транспортний цех, для прикладу, нараховує понад 60 одиниць сучасної техніки, щороку її поповнювали, а тепер, скажіть, за які кошти купляти, коли прибутки майже повністю забираються державою? Уже стоїть питання виживання. Викликають багато питань реформи, які пропонуються. Чи не знищать вони галузь?.. І все ж ми віримо в майбутнє її, віримо в здоровий глузд.

На цій ноті і завершимо розповідь про унікальне лісове підприємство. Вітаємо всіх лісівників з професійним святом, бажаємо миру, добра, здоров’я вам та вашим родинам.

За матеріалами газети "Час плюс", фото Віктора Тимощука.

фоторепортаж святкування 80-річчя лісмисгоспу дивіться тут.

Немає коментарів:

Дописати коментар