Люди в Україні сповідують різні релігії. Але більшість з них або православні, або католики. Тому Великдень в Україні, можна сказати, відзначають двічі – за католицьким календарем і за православним.
А іноді, як цього разу, Пасхи збігаються, і тоді католики і православні разом зустрічають свято. Однак роблять це по-різному. Якщо говорити про відмінності католицького Великодня від православного, то слід почати з опису поста.
Великий піст триваліший і більш строгий у православних. Заборона на м’ясо діє протягом всього посту. У католиків в піст дозволено не дотримуватися хворим людям, вагітним і годуючим жінкам. Також в гостях можна не дотримуватися посту, щоб не образити господарів. Або в дорозі – якщо підходящої їжі просто не знайти поблизу.
У піст у православних не можна їсти не тільки м’ясо, а й рибу, молочні продукти. Католики ж дозволяють собі усі продукти, крім м’ясних.
Але піст це не тільки стриманість в їжі. Це скорбота, каяття. Відмова від усіх задоволень. І це набагато більше, ніж просто не їсти досхочу. Так скаже вам будь-який священнослужитель, будь то католицький чи православний.
Різниця в датах.
На зорі християнства Великдень християн і Великдень іудеїв святкувалася в один день. Але, починаючи з 2 століття нашої ери, християни стали відзначати це свято в інший день. Причина цього була в тому, що «іудеї відкинули Ісуса як рятівника» (історики так цитують римського єпископа Сікстуса). Саме з його ініціативи дата християнської Пасхи була перенесена на день, що не збігається з паскою іудеїв.
Сікстус був римським єпископом з 116 по 126 роки нашої ери. І весь цей час він і римський імператор Адріан виступали проти єврейських звичаїв і свят. І не просто виступали, а буквально вели війну.
Але незважаючи на пропозицію Сікстуса, нову дату християнської Пасхи прийняли не у всіх місцевостях імперії. Розбіжності з приводу єдиної дати з’явилися всередині християнської церкви.
І от питання про день святкування було вирішене в 325 році. Тоді відбувся Перший Вселенський Собор. І вирішено було відзначати християнську Пасху в першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення.
У 325 році день весняного рівнодення випадав на 21 березня за юліанським календарем. До кінця 16 століття день весняного рівнодення змістився на 10 днів . Це сталося через те, що юліанський календар заснований на сонячно-місячній системі звіту, тому календарний рік виходить довше астрономічного на 11 хвилин 14 секунд.
Юліанським календарем до цих пір користується православна церква.
Католицька церква в 1582 році ввела григоріанський календар. Автором цього нововведення був папа Григорій XIII.
У чому сенс реформи? З переходом на григоріанський календар дату Пасхи можна було обчислювати виключно по сонячній системі звіту. І ось в результаті реформи в 1582 році день рівнодення знову випав на 21 березня.
З тих пір дата православної Пасхи стала відрізнятися від дати католицької.
Чому православна церква також не перейшла на григоріанський календар?
За канонами православної церкви Великдень слід відзначати неодмінно після іудейської Пасхи. Так як Господь воскрес в першу неділю після юдейської Пасхи. А якщо слідувати григоріанському календареві, то Пасха християнська іноді збігається з єврейською, а іноді буває і перед нею. Наприклад, з 1851 по 1951 рік дата католицької Пасхи випадала раніше єврейської 15 разів!
Сьогодні, коли ми говоримо про різницю між «новим стилем» і «старим стилем», то маємо на увазі різницю в 13 днів.
А католицька Пасха зазвичай проходить на тиждень або два раніше православної. Три рази на 19 років Пасхи збігаються.
Різниця в богослужінні.
Само собою, тут слід говорити не про відмінності, а про збіги. Або про те, як «відрізняються збіги».
Наприклад, великодній вогонь. Його запалюють під час святкового богослужіння і в католицьких храмах, і в православних. У Греції і в деяких українських містах люди чекають Благодатного вогню від Храму Гробу Господнього. Коли вогонь прибуває, священика розносять його по всім міським храмам. Віруючі запалюють свої свічки від цього вогню, протягом всієї служби зберігають вогонь і потім несуть його додому, прагнучи зберегти його надалі весь рік до наступного Великодня.
У католицькому храмі перед початком служби запалюють особливу пасхальну свічку – Пасхалі. Від цієї свічки вогонь роздають усім парафіянам. Весь пасхальний тиждень в католицьких храмах запалюють Пасхалі.
Хресний хід влаштовують на Пасху і католики, і православні. Тільки у православних хресний хід починається перед богослужінням. Всі віруючі збираються в храмі і звідти починають хід. Після хресного ходу проходить утреня.
Католики також здійснюють хресний хід. Але не перед початком богослужіння, а після.
Звичайно, це не всі відмінності православної Пасхи від католицької. Можна знайти ще багато. Хоча б у тому, як проходить великодня трапеза у католиків і у православних. Але тоді знадобилася б ціла наукова праця на тему відмінностей. А в цій статті перераховані лише ключові моменти.
Світла Пасхальна Заутреня та Божественна Літургія
Храм Різдва Присвятої Богородиці
24 квітня 2011 року
місто Баранівка
Немає коментарів:
Дописати коментар